- журчати
- —————————————————————————————журча́тидієслово недоконаного видудзюрчати
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
журчати — чу/, чи/ш, недок. Те саме, що дзюрчати 1). || перен., рідко. Про тихі, монотонні звуки людської мови … Український тлумачний словник
журчання — я, с. Дія за знач. журчати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
зажурчати — чи/ть, док., розм. 1) Почати журчати. 2) Видати звуки, схожі на журчання. || безос … Український тлумачний словник
жуграти — жуграм, раш, Ол. Журчати; говорити півголосом щось неприємне, дорікати. Він завше жуграт до матери … Словник лемківскої говірки